зберігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зберігання — я, с. Дія за знач. зберігати. •• Зберіга/ння да/них спец. режим роботи запам ятовуючого пристрою після запису даних, що забезпечує можливість їх подальшого зчитування у довільний момент часу … Український тлумачний словник
зберігатися — а/юся, а/єшся, недок., зберегти/ся, режу/ся, реже/шся; мин. ч. збері/гся, зберегла/ся, зберегло/ся; док. 1) Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. || Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися. 2) Залишатися неушкодженим,… … Український тлумачний словник
зберігаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зберігати … Український тлумачний словник
приберігати — а/ю, а/єш, недок., приберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.). 2)… … Український тлумачний словник
відокремлений спосіб зберігання цінних паперів — спосіб, згідно з яким зберігач цінних паперів зобов’язаний зберігати та вести облік сертифікатів цінних паперів із зазначенням їхніх номерів чи інших індивідуальних ознак … Глосарій термінів фондового ринку
тримати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Взявши що небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками … Український тлумачний словник
пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… … Український тлумачний словник
лишати — а/ю, а/єш, недок., лиши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Ідучи, їдучи куди небудь, не брати з собою. || Віддавати куди небудь на певний час. 2) Ідучи, покидати кого небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого небудь, залишати без уваги,… … Український тлумачний словник
держати — держу/, де/ржиш, недок., перех. 1) Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. || Підставляти руки, посуд, тару і т. ін. для одержання чого небудь. || Схопити за що небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь.… … Український тлумачний словник